-Чого прагнете навчити читача? Адже викладацьке перо (чи клаватура) таки вдчуваться
-Вагомим кроком, мабуть, стало бажання перекладати. Як математик, вважаю, якщо врш англйською чи будь-якою ншою мовою, то його неодмнно треба перекласти укранською. Це гарна школа для поетв, адже треба перейнятись емоцями, витримати змст, риму, ритм, а якщо не витримуш, то запропонувати альтернативу. Якось я перекладав врш для книги «Код да Внч». Там треба було витримати п ятистопнийP ямб, риму, зберегти кожне слово, адже в тому врш був захований код. ¶ потм геро книги обговорювали т слова, шукаючи розгадку. ЗавданняP було наполовинуP математичним. Я написав двадцять варантв того врша
-Як ще чинники спонукають до творчост?
- Зовсм н. ґ у мене врш, який нкуди не потрапив. Одного разу хав повз цвинтар в голов виник такий образ: «Цвинтар вишитий хрестикомP на зеленому тл». ¶нод виника якась фраза, а з не вже народжуться щось бльше. Але я, чесно кажучи, прихильник коротких форм. Написав я таку фразу, яку вважаю важливою: «Романи довг, врш коротк» (усмхаться). Та й захоплююсь яP поетами-мнмалстами
-Слова довго виношуте?
-PPPPPPPP Свдомо нколи не пдлаштовуюсь пд яксь реч чи явища. ґдиною мою мотивацю те, що укрансько лтератури приблизно в десять разв менше, нж повинно бути. Так. Мен подобаться багато сучасних книг та лтераторв, але все одно х мало, якщо порвнювати з ншими свтовими лтературами. Ми чомусь навть в кльксному план дуже вдстамо. Я не думаю, що вд мене хтось чогось сподваться, адже бльшсть написаного це мпровзац.
-PПишете виключно для себе? Чи, може, намагатесь догодити читачев?
- Один з мох добрих товаришв видавець. PЯкось попросив принести йому файли з вршами, бо знав що в мене все збрано. Я й принс, не надто дбаючи про селекцю, порядок тощо.P Уявть соб, сьомого березня о дванадцятй годин дня пд Унверситет пд здить авто з моми книгами! Саме в такий спосб свт побачила збрка вршв «Вербалзаця верболозу».
-А як дйшли до збрки?
-Мен здаться, що я завжди писав. Знате, дефнцй поез багато, але жодна з них не точною. Я й сам вигадав визначення поез поезя це завжди щось нше. Пройшов якийсь час я знайшов вислв математика Гуго Штейнгауза, професора Льввського унверситету у мжвонн роки, який казав: «Математика це завжди щось нше». Мене це просто здивувало (усмхаться). Щодо ншо дефнц, то звучить вона так: «Поезя це сукупнсть слв, як, будучи сказаними разом, дають неймоврний ефект». Справд, окремо ефекту не дають, а разом дають. Поетична компонента у лтератур мене цкавила завжди, але нколи не ставив соб за мету щось писати. Пдвв мене до лтературно дяльност Андрй Олександрович Содомора. Коли ми з ним познайомились, то вдбулась досить кумедна розмова. «А ви знате, що у Богдана Лепкого врш з словами « Чи ще живий Федр, ЮркоP мй сусд Зарчний», – сказавP Андрй Олександрович, наголосивши на тому, що у врш мо прзвище. Я вдповв, що це прзвище досить поширене в кожному сел, де рчка, а отже зарччя (усмхаться). Ми багато ходили по Львову, розмовляли, адже то надзвичайно цкавий чоловк. ¶ одного разу Андрй Содомора попросив мене принести сво врш, щоб десь надрукувати. Ззнаюсь, першого разу пропустив повз вуха. Псля клькох нагадувань я зрозумв, що мен просто незручно так поводитись. «Гаразд, я вам принесу, щоб сам переконались, що це не надаться до друку», – вдповв я десь псля п ятого нагадування. Але, як не парадоксально, колекцю вршв «Вересень ненадовго» незабаром надрукував лтературний часопис «Дзвн».
-Як прийшла у Ваше життя поезя?
-Спочатку я модерувавP творчий вечр вдомого поета Вктора Неборака. Але там я виконав клька псень на його врш, тому частково то був мй вечр. Згодом псню «Оснь» навть записав з бендом на студ «Стрих». Наступного разу помнялись ролями: Вктор Неборак проводив Pзустрч, присвячену мой збрц «Вербалзаця верболозу». Примно, що серед присутнх були Андрй Содомора та Богдан Козак, як виконували мо врш. Щодо третього вечора, то у назвах я вже почав трохи повторюватись «Вртуалзаця втру». Але тод увагу закцентували на псеннй творчост. PВиконував псн з джазовим гтаристом Андрм Бадюком, кервником вдомого льввського гурту «Blues Market».
-Клька слв про попередн зустрч
-Чесно кажучи, забув про час. Коли опам ятався, то зрозумв, що замсть запланованих пвтора години, зустрч трива майже дв. Чи багато людей прийшло? Трохи менше, нж попереднього разу, а тод прийшло близько двста п ятдесят осб. Як на поетичний вечр, то дуже багато. Вечр припав на 17 листопада, тому студентв було менше, нж зазвичай, але все одно х було багато. Про це гарно писала Вслава Шимборська: «На поетичний вечр приходять двадцятеро людей. Перш десять родич тих, хто виступа на сцен, а друг т, хто прийшов погртись» (усмхаться). У мене, на щастя, було бльшеP глядачв.
-Нещодавно вдбувся Ваш творчий вечр. Багато студентв там зустрли?
У кабнет клька комп ютерв вдразу видно, що людина, яка тут працю любить технку. ¶ хто б мг подумати, що знаний математик у бездушн машини вклада душу. Про математику, поезю та кухню сьогодн розмовлямо з деканом механко-математичного факультету, професором Михайлом Зарчним.
Posted in , on 26.12.2011 by Юлька Гриценко
Archive for the ОБ’ґКТИВ*не Category
Блог Юльки Гриценко
ОБ’ґКТИВ*не « Думки без фльтрв Y
Комментариев нет:
Отправить комментарий